Теорія та практика лову лина ✍ Травень

Ще одна вилазка на Самару принесла нову порцію насолоди. Знов у улові лин, знову залікового розміру. Причому погода (хмарно і періодично зривається дощ), як мені здавалося, зовсім не сприятиме успіху, але практика лову лина каже наступне…

Так уже завелося, рибалкам насаджений стереотип, що лин типовий м’ясоїд. Ловити його слід на черв’яка, а для підгодівлі найкраще використовувати сир. Чому я вважаю, що це є стереотип? Дуже просто: всі зловлені мною лінії клювали виключно на перловку і для підгодовування я використав так само, тільки її. Ще, вважається, що лин не клює під час дощу, а найкращим часом для його лову є світанок та захід сонця. Не знаю, може в Самарі водяться якісь неправильні лині, але і ці твердження на практиці виявилися типовими стереотипами.

Як я вже зазначив, вчорашній день не балував сонячною безвітряною погодою, а навпаки, на вулиці було похмуро, часом зривався дощ, віяв упевнений південно-східний вітер. Проте, вільний час я знову вирішив присвятити улюбленій справі — риболовлі.

Як і раніше, місцем лову послужила річка Самара, що в районі міста Тернівка. Від Павлограда це не далеко, а значить можна поєднати корисне з приємним: відправитися на рибалку на велосипеді. По дорозі мені зустрічалися грибники та гриби. Погода в травні 2020 дозволяє їм рости прямо на дорозі.

На місці виявилося, що річка активно заростає очеретом. Там, де була чиста вода, тепер зростає очерет. Типове місце в якому живуть лині, причому, пристойного розміру – вікно, що поруч з очеретом. Саме в таких місцях і люблять годуватись лині. Причому слід звернути увагу на ще одну особливість: лин ходить стежками, зграями з 3-4 особин. По одних і тих же стежках.

Ось і цього разу, закинуто було дві вудки: одна — буквально біля зрізу очерету, а друга — на чистому. Та, що на чистому, простояла всю рибалку без діла. А ось вудка, закинута на стежку, спрацювала.

Перша рибка клюнула майже відразу (початок риболовлі о 16-00), але засікти її не вдалося, друга близько 17-00. Класичне клювання: поплавець трохи притопило, потім він повернувся у початкове положення і ходою, що танцює, пішов у строну. Коротке підсікання і не довга боротьба. Буквально за хвилину – дві, риба опинилася на березі. Відмінний екземпляр (760 грамів)! От така практика лову лина.

Причому слід зазначити, що під час другого клювання йшов дощ! А на різних ресурсах стверджують, що в дощ лин не клює… Наступного клювання, знову ж таки, чекати довго не довелося. Зграя. Механіка клювання точнісінько повторила попередню, а ось виведення, відрізнялося. Рибка “попила крові”, довелося попихкати. Але результат вартий того. Шикарна, гарна риба! Та й вага виявилася гідною – 1100 грамів (див. фото на початку посту). І це на легку махалку, з повідком 0,15 мм.

Так ось, про що я хотів сказати у цьому пості? Не слухайте нікого, експериментуйте! Ловіть не тоді, коли хороша погода, а ловіть якнайчастіше. Шукайте, вірте та будьте наполегливими. Саме таких любить риба, саме таким таланить. Ось така, друзі, теорія та практика лову лина.