Лов лина в серпні

Вкотре відвідав розкішну річку Самара, що біля самого будинку. Саме – Федору. Вранці. Що для мене незвичайно. І знаєте що, друзі? Кайфонув! Знову отримав масу емоцій, струмки безкоштовного адреналіну та сто очок досвіду… У мене немає відповіді на запитання: “Чому місцеві рибалки не ловлять линів на Самарі?” Ну от реально. Сидять, упираються у свої кийки, сподіваючись на карася. На поплавок, майже ніхто не ловить. Ой, як даремно! Лов лина в серпні – заняття для справжніх гурманів!

Знаєте, я вас зараз розсмішу… Я мріяв зловити великого лина багато років. Якби в мене запитали: «На що ти готовий піти, щоб його зловити?» Я б відповів: «Вже точно, став би на коліно, і подарував би кільце…» Лини мене зводять з розуму досі, особливо великі. Мабуть, вони навіть нагадують мені гарних дівчат. Такі ж красиві і недоступні … І, як я пишаюся тим, що в моїй скарбничці є трофей такої риби! Причому, не один!

Ця історія має невелику передісторію. У ній брав участь чемпіон Світу та ваш покірний слуга. Діло було так. Кілька тижнів тому, я набрався сміливості і поставив запитання Олексію Зайку: «А порадьте, мовляв, махове вудлище, яке вам подобається». І що ви вважаєте? Відомий “Заєць”, не поправляючи корони, відповів: “Вам точно сподобається G.STREAM PICADO POLE 4 або 5 метрів”. Точно? Подивився на ціну, та ну гаразд…

Але чемпіонові повірив. Взяв 2 вудилища 5 і 6 метрів (під свої умови, 4 метри там закоротке). І не втрачаючи жодного дня, вирушив «тестувати». Відразу ж, приколю вас: на першій же риболовлі, зламав комлеве коліно на 6-ти метрах) Ну ось такий я, криворукий. Потрапив під дощ, послизнувся з вудкою в руках… Вийшов не тільки тест драйв, а й краш тест. Нічого. Наклав бандаж, намотав синю ізострічку і…

Сьогодні перевірив свій ремонт красенем линем. У ньому було 1250 грамів ваги, а дурі… Але це я забіг уперед. Спочатку попався риб поменше, на стареньку вудку, потім був карась на шістку “Сквадрон про” і тільки після цього вдалося розловити “Пікадо”.

За пару днів до події… Перша риболовля на новенькі вудки принесла лише розчарування. Не встиг я зробити закидання, влупив такий дощ, що було не до риболовлі. Віднести б ноги… Ще й трапився краш тест… А ось друга вилазка, дала багато інформації для роздумів. Особливо мене вразило те, що лин ловиться в серпні, до справжніх подій, лов лина в серпні результату не приносив.

Виїхав о 5 ранку. Як тільки закінчилася комендантська година. До річки мені їхати хвилин 15. Десь о 5-30 усі вудки були закинуті(4 шт.), підгодував і почалося дійство. Те, що риба клюватиме, я не сумнівався. За 15 хвилин біля води, я побачив, мабуть, 5-6 нырків лина. У районі поплавців. Перше клювання – лин. Невеликий, але заліковий. На фарт відпустив його.

Буквально одразу ж, друге. Карась! Відмінний такий. Граммів 400-500. З ним стався казус. Після фото, прямо в цей момент, риба зробила відчайдушну спробу повернутися в річку – причому успішну. Трохи засмутився, а ще прикро стало від того, що обидві риби були спіймані на мої пошарпані життям махалки… «Нові Пікадо» — взагалі, лежали без діла…

Так поступово рибалка наблизилася до події. Вже класичне клювання (поплавець трохи піднімається і підстрибуючи йде вбік) на нову вудку. Підсікання і… місця з’єднання колін солодко рипнули. Риба зупинилася, вильнула хвостом і пірнула в ялинку… Я тільки й встиг що оцінити майже ідеальну параболу… Повільно, буквально сантиметр за сантиметром, піднімаю рибину до поверхні. Спочатку з’явився пучок трави, а потім бік риби та скрючений дугою хвіст. Лин! Добрячий…

На жаль, наступної миті рибина зайняла правильне положення у воді і здійснила ривок… Успішний. У результаті мені дістався тільки величезний кущ «ялинки», вантаж що заплутався в ній з поплавцем і обірваний повідець. Лісочка 0.145 від Шимано не витримала… Перев’язуюсь, психую, ставлю одразу 0.205. Руки “тремтять”, адреналін. Шістка «Пікадо» чудово трималася, але…

Не минуло й 10 хвилин, знову «линева клевака». І знову на шестиметрову “Пікадо”. Без шансів. Пару хвилин боротьби і ось він красень! Найкрасивіший великий лин! Обрибив вудку! Та ще й отримав величезний кайф від роботи вудилища. Я вже звик до своїх милиць з китовим вусом. Там гнеться тільки кінчик і передостаннє коліно. У випадку з “Пікадо” працює весь бланк. Мені здалося, що гнувся навіть коміль)

І хоча вас може ввести в оману стереотип, що параболічне вудлище – «локшине». Це не так. Принаймні, якщо порівнювати зі «Сквадроном» від Флагмана, «Пікадо», куди більш збалансоване. При майже однаковій товарній вазі, у руці здається легшим. І взагалі воно дуже посилисте і чутливе. Поплавець на 2 грами летить з ним точніше. Жаль, що не китовий вус, з ним можна було б і 1 грам жбурляти на раз.

Напевно, скоро я зроблю статтю про ці вудки і порівняю їх із однокласниками від Флагман. Потім, можливо) Ну а в сьогоднішній історії, перша риба потрапила в садок … Розкішний лин! Спійманий у серпні на дикій Самарі! В результаті набув розширеної зіниці та почуття перемоги над непростим суперником. Вдома зважив рибу 1250 г. Чудовий трофейний лин! Про таке багато хто тільки мріє)

Близько шести, а емоцій уже вистачить на кілька рибалок. Думаєте, це все? Та як же, звісно ні! Не минуло й 10 хвилин, клювання на Squadron Pro. “Старий кінь” повторив “подвиг” раннього “Пікадо”. З величезним кущем я дотягнув лина майже до берега, але, на жаль, з тим самим результатом. У якийсь момент відчайдушний кидок лина став фатальним для шиманівського повідця що заплутався в надрах «ялинки». 0.145 – таким рибам, цілком по “зубах” …

Далі я не став випробовувати долю і перев’язав повідці на всіх вудлищах. Так як їх у мене було 4, знатний вийшов тюнінг) Хвилин на 15. Зате такий корисний … Більше сходів і обривів не було. Шістка «Пікадо» ще раз була протестована «кілушним» линем. Роботу бланка, не зволікаючи, я порівняв із флагманськими конкурентами, а п’ятірка «Пікадо» була протестована карасем на 1330 грамів. Ух! Впевнений, у компанії G.STREAM, ніхто не додумався до такого тест драйву, без підсаки)))

Карась дав таких люлів, що я трохи з ума не вийшов від викиду адреналіну. П’ятірка «Пікадо» мало не розсипалася на атоми: дзвеніла, скрипіла, завивала… Справжня музика лилася: співали і бланк і волосінь. Я відчував, здавалося, навіть як карась зябра відкривав) Боротьба тривала традиційно не так довго, як розповідають рибальські «ловеласи». Пару хвилин. Але не без оргазму. Щоб підвести рибу довелося піддавати вудку таким перевантаженням, що капець. Кожен ривок риби, при таких кутах викликав тремтіння по спині … Шкода не було нікого поруч, щоб зняти цей треш …

Впоралася! Як? Я сам не знаю) Мені здається, мої кийки б зламалися, але параболік пройшов випробування з честю! “Пікадо” витримала стрес тест, карася доставила на фотосесію. Боже, що це було? Групове божевілля у риб? Близько 10 клювань трофейних риб за 3 години! Ще жодного разу в житті мені не приносила такого задоволення така вправа як лов лина в серпні… О 8-20 риболовлю закінчив…

У підсумку, додому поїхало 5 риб: 4 лина і карась, все спіймано на перловку… Ваги дома зафіксували ганебний перелов, за який мені соромно…

Тепер чиститиму карму і чекатиму запчастину на шістку “Пікадо”. Начебто у компанії G.STREAM пообіцяли допомогти. І дякую Олексію за пораду. Чудові махалки! Приєднуюсь до його рекомендацій. Це одна з найкращих пропозицій на ринку в номінації ціна – якість.

Ну а на лині, я б звичайно не одружився. Але як його не любити? Як можна оминати його стороною? Для себе на цій риболовлі я відкрив новий рівень. Виявляється, лов лина в серпні може доставити масу вражень! Потрібно просто не лінуватися, а їздити на риболовлю.