Половили судака ⛳ Рибалка в плавнях Самари

Може так здатися, що ця рибалка планувалася ретельно, але це не так. Все сталося несподівано, спонтанно. Пропозиція поїхати туди, де клює судак, була озвучена близько місяця тому, і я вже перестав сподіватися. Час минав, а телефон мовчав. Аж раптом вечірній дзвінок, вже перед сном: “Ну що, готовий? Так точно! Поїхали…”

У компанії, затятий рибалка і старовинний товариш – Вадік. Кладезь рибальських знань та махрового такого досвіду. І потягнув він мене на плавні до Новоселівки. На свої грядки. Під час повної Луни та дуже високого тиску. 20 жовтня.

Якщо чесно, то соромно зізнатися – на плавнях я не рибалив уже років 10. Хоча це місце – справжня Мекка для рибалок і знаходиться вона за 60 км від мого будинку. Але якось усе було ніколи. Тут є найрізноманітніші плеса, протоки, русла, затоки, заплави та інші атрибути акваторії, яка, до речі, величезна! Подивіться на колишнє озеро імені Леніна – море, що йде за обрій. Цікаво, чи його назву декомунізували?

І дуже добре, що зі мною була людина з досвідом та знаннями. Тому що без них у плавнях робити нічого. А отже, дорогі читачі, крутіть на вус і слухайте, що я вам скажу. У пості будуть подробиці, як завжди, дивовижні та захоплюючі та багато фактажного фото. Дивіться, запам’ятовуйте, але не розповідайте нікому)

Отже, друзі, запрошую поринути у розповідь. На плавнях дуже серйозний пресинг, тому треба випливати раніше. Усі перспективні точки займаються на раз-два. Ось і ми випливаємо по-темному із локації під назвою Будинок Мисливця.

Короткий перехід і стаємо на першу крапку. Так звані “Ворота”. Сонце ще не встало, але вже пофарбувало небо червоним. Дуже холодно (човен у льоді, дорогою в машині БК фіксував -1), мерзнуть руки, пара з рота. Метушня навколо, всі стають на заповітні крапки і відбудовують свої інструменти…

Хвилин через 15, проводжу на косу джигу з Swing Impact і отримую потужне клювання. Окунь, від нуля пішов) На цю приманку я ловитиму найбільше, вірю в неї, та й називається вона прикольно. На нашу — “Удар що коливається”, дуже точна характеристика. Вадік теж заробляє клювання, але без результату. Далі полощемо приманки годину, дві — пусто. Пару невиразних стусанів і все. Вирішуємо змінити крапку. Перехід.

Йдемо по руслу Самари і офігіваємо: від “Будинку Мисливця” до “Острова” стати ніде, кожні 50 метрів чи човен чи “шалман”… Деякі будівлі з м’якими меблями та пластиковими вікнами!

Носиться просто купа катерів, з номерами, як на змаганнях (вже пізніше ми дізналися, що в ті дні на акваторії Самари, проходив Чемпіонат України по лову хижака з човна). На граничних швидкостях.

Трафік на руслі Самари і так жерсть, а тут ще й спортсмени. Ледве не потрапили під баржу) У найвідповідальніший момент – заглух мотор)

Але до місця дісталися і справа пішла. Буквально на перших же занедбаннях пішли клювання, а варто було трохи переставити човен і змінити Swing Impact на рачка типу “Божевільна Хлопушка”. І є красень)

Судак впевнено “тукнув” на косі. Глибина 3-4 метри. Проведення з берега на глибину. Приманка – двоколірний Crazy Flapper 3.6. Розмір судака швидше незаліковий – звичайно відпускаємо. Потім ще один у Вадоса, і ще… Чорт, братики близнюки. Рибою вже всі смердять, а в садку один окунь)

І тут Вадик чіпляє ексклюзив у тих місцях – сома! Із глибини 10 метрів! Хороший, звичайно, боєць, але після того, як коштувати він став 5117 грн за незалік — позбавляємося як чуми. Але поки розглядали соміка — спалилися з рибою)

Під час фотосесії, улов помітили спортсмени та посипалися питання. Як, що? А ще, сам того не усвідомлюючи, Вадик, схоже, засмутив хлопців на човні “Рибалка по-українськи” (начебто це був Паша Лясоцький). Вони поряд із нами ловили, розговорилися. На запитання: “А є тут щука?” Вадик відповів: ”Так, я за 20 років тут спіймав 8 штук! Тут клює судак!” Хлопці були налаштовані на щуку, у цей день тільки вона йшла до заліку. Якось не гостинно вийшло. І з цими думками вирішили змінити ще раз крапку.

На годиннику 10. Стали в ямці, 7 метрів, кидаємо на косу з глибиною, знову ж таки, метри 3-4. Джигуємо, дихаємо щільним повітрям трубного заводу. Аж раптом бабах. Вадик аж трохи з крісла не впав. Корпусом пройшла хвиля алюмінієвого резонансу і нас почало розгортати… Боротьба, фрикціон, спінінг у дугу. Моя вміла робота підсаком і фотка щасливої людини. 3,5 кг щастя! Рекордний судак! Вадос відзначився!

Так, не очікував. А в плавнях є гідна риба, що пройшла повз сита спортсменів! Дуже гарний судак! Такий темний, запеклий. Взяв на приманку фіолетового кольору, на зразок Перчик, у розмірі 1,6. Фото відповідна, місце лову тут можна змалювати. Тільки ви, будь ласка, нікому)

Залишали ще, але в порожню. Вже обід, пройдемося по окуню. Знову перехід під мостом, знову трафік на руслі, “ворота”, на яких стоїть 5 човнів. Тут повертаємо у плавні та йдемо по них 2-3 км.

Ні з того, ні з цього стаємо. 2,7 метри, невелике плесо. Найпростіша затока. Такий самих, яких тут десятки.

Але майстер-клас з лову окуня на мікро приманки довів, що це не так. Непроста затока, ох не проста. Це було перше місце, де не працював Swing Impact навіть у розмірі 2. При цьому працював ось такий монтаж на ура. 3 г свинцю, на тлі приманки.

Збили по штук 10-15 смугастих, змінили два три якорі і знову вирішили повернутися на місце, де ми намацали з ранку судака. На вечірнє клювання.

Сонце вже на заході, таке освітлення прикольне. Гріх – не політати. Плюю на рибалку і злітаю в небо. Ляпота.

Побачив такий листівковий вигляд на “Острів”, міст і вхід у плавні. Золото очерету та дзеркальні затоки. Хвойний ліс та Піщанку.

Як вам світлина?

Здається, що плавні складаються з багатьох з’єднаних озер, що впадають в озеро Леніна. Розмах вражає. Води дуже багато. Особливо коли дивишся на це з боку Новомосковська.

Під водою вирує своє звичайне життя, а за поверхнею — застигла тиша! Ідеальна осінь у всій красі!

Надивився на це і продовжив ловити. Нічого не загубив, у Вадоса глухо.

Десь у 16-30, обловлюючи територію однієї із заток, біля зрізу очерету, ідеалістичну картину світу доповнив ледь помітний тук. Підсікання, і перед нами класичний сюжет повісті “Колода ожила”: фрикціон співає, риба йде на глибину, спінінг в бублик. Хвилину намагаюся зупинити, Вадік уже тримає підсаку. Але махина пливе по своїх справах. І тут я роблю помилку і затягую сильніше передню гайку. Так, рибу я зупинив і навіть підняв на гору. Але зовсім не розрахував міцність дроту офсетного гачка. Розігнувся.

Коли я побачив махину (щука, метрової довжини і відповідної ваги) тільки і зміг вимовити “Офігєть” (це якщо літературно). Рибина ж, ковтнувши повітря, плюнула принадою у бік наших відкритих ротів. Трохи постояла біля поверхні, не розуміючи, що сталося. І спливла. Куля просвистіла і ага.

Млинець, там могло бути і 10 кг! Поквапився я, треба було не форсувати. Трошки поборотися ще. Вадік тільки й сказав: “Ніколи не ловив тут таких щук”. А я ще помітив, збрехав він Паші Лясоцькому, упіймав він тут більше 8 щук. Нагадав, як він за одну рибалку впіймав тут одразу 5 штук)

Ух, адреналіну виділилося. З подвоєним ентузіазмом продовжив рибалити. Полощу Crazy Flapper вздовж і поперек ям, по канавах і звалах. А в голові – вона. Зубата торпеда, які претендувала і на мій особистий рекорд(наразі це 6600). До темряви були ще клювання. Клював тільки судак. Одного, залікового, я навіть забрав на їжу. Але вже не було адреналіну.

Плавні річки Самара вкотре підтвердили своє реноме сховища хижаків. Тут є судак, тут є сом, тут є окунь та щука. І безліч інших видів риб. Потрібно просто приїжджати та ловити. І ловити дуже старанно, викладаючись! Риболовля тут непередбачувана і вона того варта.

Поверталися ми вже по темному. Засвітили навігаційні вогні смартфоном і вздовж очерету обережно пішли на Будинок Мисливця. Позаду місячна доріжка від вогнів Новоселівської церкви. Вона дуже заліково підсвічена. Фото цієї магії не передає. На жаль.