В Україні широко поширено три види риб з роду бичок(всього в наших водоймах мешкає 30 видів бичкових): бичок-кругляк, бичок-піщаник та бичок звичайний (Gobio gobio). Види належать до родини окуневих (Percidae) та є хижими рибами. Є поширеними видами риб в Україні та зустрічається у багатьох водоймах по всій країні, включаючи річки, озера, ставки та інші водойми. Бички зазвичай мають довжину від 10 до 30 см та вагу до 1 кг.
Звичайний бичок (Gobio gobio) – це малий дрібний окунеподібна риба, яка може досягати довжини до 15 см, хоча зазвичай вона менша – більшість індивідів мають розмір від 5 до 10 см. Зовнішній вигляд звичайного бичка характеризується наступними ознаками:
- Тіло має сплюснуту форму і прикрите міцною лускою.
- Забарвлення тіла залежить від умов середовища, але зазвичай це блідо-жовте або коричневе з темними плямами на спині.
- Голова звичайного бичка має конічну форму, з великими очима та невеликим ротом.
- Плавці бичка малі, з підвищеною кількістю променів, що дозволяє їм керувати точніше в забруднених водах.
- Звичайний бичок має дві пари вусиків, що розташовані на верхній та нижній губі.
Звичайні бички є досить поширеною рибою в річках та струмках України. Вони є дрібними, але дуже активними рибками, які люблять плавати проти течії та шукати їжу серед дна водойми. Але є і досить потужні представники виду, наприклад бичок-жаба.
Бичок жабоголовий (лат. Cottus gobio) – це дрібна прісноводна риба з родини Cottidae, яка зустрічається у річках та струмках більшої частини Європи. Ось деякі ознаки зовнішнього вигляду цієї риби:
- Тіло бичка жабоголового має довгасту сплюснуту форму, прикрите лускою.
- Забарвлення тіла може бути темно-коричневим або сірим, іноді з білими плямами.
- Голова бичка жабоголового є великою і широкою, з округлими очима та розташованим на верхній її частині широким ротом.
- На голові риби є дивний виступ – “усики”, виглядом схожі на “вусики” жаби, які вона використовує для виявлення здобичі у темних водах.
Бичок жабоголовий є хижаком, що полює на дрібних водних безхребетних тварин, включаючи комах, креветки та ракоподібних. Вони часто живуть під камінням, скелями та іншими утвореннями на дні річки, де можуть заховатись та чекати на свою здобич. Хоча бички жабоголові не є дуже великими рибами, їх використовують для прикраси акваріумів і для спортивного риболовлі.
У весняний і ранньолітній періоди бички звичайні розмножуються. Самці і самиці збираються в групи біля швидкоплинних ділянок річки, де відбувається відкладання ікри. Самці захищають ікру від інших риб і забезпечують її циркуляцію для запобігання гниттю. Після висиджування ікри з’являються личинки, які через кілька тижнів перетворюються на молодняк бичка звичайного.
Максимальна довжина, см – близько 50
Максимальна вага, кг – 1,5
Тривалість життя, років – до 10
Світовий рекорд –
Нерест при, t –
Популярні наживки та приманки для звичайного бичка:
тваринні – черв’як, опариш, мотиль, молода п’явка, коник;
Обмежень за мінімальним розміром та використанням як живець — немає.
Зовнішній вигляд та особливості життя бичкових
Бичок звичайний (лат. Gobio gobio) – це прісноводна риба з родини карпових, яка мешкає в річках і струмках Європи та Північної Азії. Особливості життя цієї риби пов’язані з її звичками живлення, місцем мешкання, розмноженням та ролью в екосистемах. Бички звичайні є стадними рибами і зазвичай живуть у великих колоніях. Вони ведуть активний нічний спосіб життя та денний сон. Живляться бички звичайні переважно водними безхребетними, такими як молюски, комахи, черви та різноманітний зоопланктон. Іноді вони також споживають рослинну їжу.
У бичка звичайного є статевий диморфізм: самці зазвичай менші за самиць. Розмноження відбувається у весняний і ранньолітній періоди. Спаровані самці і самиці бичка звичайного мають спільну нірку на глибині 5-30 см, де самиця відкладає від 100 до 1500 ікринок. Самці оберігають ікру і захищають її від інших риб. Ікра висиджується протягом 2-3 тижнів, залежно від температури води. Якщо температура води дуже низька, висиджування ікри може тривати до 5 тижнів.
Після висиджування ікри з’являються личинки, які мають плавальні міхури. Через кілька тижнів личинки перетворюються на молодняк бичка звичайного, який живиться планктоном, комахами та молюсками. Бички звичайні досягають статевої зрілості у віці 2-3 років і можуть жити до 10 років. Бичкові є важливими для біорізноманіття річкових екосистем, а також використовуються як об’єкти спортивного риболовлі та як продукт харчування.
Бичкові є важливими для біорізноманіття річкових екосистем. Вони виконують роль в системах очищення води, оскільки їхнє харчування забезпечує контроль за ростом популяцій безхребетних тварин та рослин. Бички звичайні також є об’єктом спортивного риболовлі та мають значення як продукт харчування.
Особливості лову бичкових
Бичкові – це дрібні рибки, які добре відчувають небезпеку і швидко реагують на будь-який рух біля води. Тому ловити їх потрібно з використанням тонких та чутливих насадок, а також з урахуванням особливостей їхньої поведінки та місцями знаходження.
Основні способи лову звичайних бичків:
- Лов поплавочною вудкою: використовують манку (крихти хліба, черв’яки, мотильки тощо) на гачку з поплавком, який допомагає відслідковувати покльовку. Рекомендується використовувати чутливі поплавки, щоб відчути маленький клювок бичка.
- Лов донкою: застосовують годівницю з прикормом, та тонку жилку, яка допомагає відчути дійсно малий клювок бичка на дні річки або озера.
- Лов на мікроджиг: це техніка лову на мініатюрні волосинні гачки, які прикріплюються до тонкої нитки з невеличкою джигою, що дозволяє відчувати найдрібніший клювок бичка. Цей метод є дуже ефективним, але вимагає від рибалки більшої уваги та вмінь.
- Лов на спінінг: для лову звичайних бичків використовують легкі спінінгові вудилища з чутливими кінцівками та котушками з маленькою ємністю. Як приманки можуть використовуватися маленькі(1-2 см) воблери або блешні.
Час, місце та сезон лову бичків
Бичкові є активними протягом більшої частини року, але найбільша активність спостерігається весною та ранньою осінню. У весняний період бички активізуються після зимової сплячки та відправляються на місця для нересту, де можна помітити багато їхніх стайнів.
У літній період бички менше активні, оскільки температура води зазвичай збільшується, а їхні активності залежать від температури води. Однак, якщо є достатньо забезпечення їжею, то вони можуть бути активними і влітку. Восени бички знову стають більш активними, оскільки збільшується кількість їжі, а також знижується температура води, що підвищує їхню активність. Узагалі, активність бичків може залежати від різних факторів, таких як температура води, погода, рівень води, наявність їжі та інші чинники.
