Йорж звичайний — прісноводна риба, яка водиться зазвичай  в озерах і нешвидких річках, але зустрічається і в солонуватих водах. Потребує порівняно високого вмісту кисню та добре почуває себе у єкологічно чистих водоймах. Тримається зграями переважно на дні. В Україні йорж поширений повсюдно у водоймах басейнів річок, що впадають до Чорного та Азовського морів. Воліє до більш холодних водойм, на півночі має більше розповсюдження аніж на півдні. У розмовах українськи рибалки використовують такі прізвиська: цар, сопливець, бобір, колючка.

Йорж звичайний (лат. Perca fluviatilis) – це прісноводна риба з родини окуневих (лат. Percidae), поширена в водоймах Європи та Північної Азії. Він має довгасте тіло з округлою головою та сплюснутою з боків формою, завдовжки до 50 см і вагою до 4 кг. Забарвлення його тіла зазвичай зеленувато-сіре з темними плямами на боках, а черево – світліше.

Ця риба є хижаком, який живиться переважно рибою та безхребетними тваринами. Йорж звичайний активний протягом дня, але більш активно полює на їжу вранці та ввечері. Є популярною рибою для спортивного та рекреаційного риболовлі. Також він використовується у промисловості, зокрема, для виробництва харчових продуктів.

У водосховищах йорж тримається ближче до берегів та островів. Мешкає переважно в ямах, глибоких місцях з глинистим дном, в закоряжених місцях; на мілині виходить рідко. Тримається великими зграями біля самого дна, веде осілий спосіб життя, як правило, постійно в одному районі. Іноді у пошуках їжі трохи переміщається з одного місця водойми до іншого.

Особливо часто безліч дрібних йоржів у старицях річок, озерах і водосховищах можна зустріти на глибині більше 4,5 м. Хоча це більше відноситься до мілководних водойм, де глибина 5-м є рідкістю.

Зовнішній вигляд та особливості життя йоржів

Йорж – це рід хижих прісноводних риб з родини окуневих (Percidae). У світі відомо близько 15 видів йоржів, які поширені в річках та озерах північної півкулі.

Йорж звичайний – типовий бентофаг, дуже пластичний у виборі корму. Улюбленою його їжею є личинки хірономід і гамариди, але при їх нестачі у водоймищі він легко переключається на інші види корму. З віком збільшуються розміри споживаних ним організмів, найбільші особини стають хижаками. Йорш дуже ненажерливий, харчується протягом усього року.

Спинні плавці з’єднані. Рот напівнижній. Рило тупе, коротке, не довше або ледве довше за діаметр ока. Порожнини сейсмосенсорних каналів голови широкі. Кришкова та передкришкова кістки з шипиками. Спина та боки зеленувато – коричневі з темними плямами, черево біле; спинний та хвостовий плавці покриті темними плямами. Забарвлення йоржа залежить від місця проживання: у водоймах з піщаним грунтом він завжди світліший, ніж там, де грунт мулистий. Максимальна довжина цієї риби до 25-30 см та маса до 200 грамів.

Зовнішній вигляд йоржів досить схожий на окуня. Вони мають довгасте тіло з округлою головою, зубами та великими очима. Забарвлення тіла зазвичай зеленувато-сіре з темними плямами, а черево світліше. Найбільший з видів, йорж великий (лат. Perca fluviatilis), може досягати довжини до 60 см та ваги до 4 кг.

Йоржі – активні хижаки, які полюють на рибу та безхребетних тварин. Вони живуть у прісних водоймах з помірним кліматом та зазвичай знаходяться на глибині до 10 метрів. Хоча вони можуть жити окремо, йоржі часто утворюють невеликі зграї, особливо в періоди міграції та розмноження.

Точних значень температур для старту  розмноження йоржів не існує. Процес може початися як при температурі 6 градусів Цельсія, так і при 18. Але обов’язково це відбувається наприкінці весни-початку літа. Статевої зрілості йоржі досягають у віці 2-3 роки, самка відкладає ікру на глибині до трьох метрів, в кілька етапів. У першій кладці найбільші ікринки, дозрівання яких триває близько 10 діб, при температурі води близько 15 градусів за Цельсієм. Плодючість до 200 тис. ікринок. Ікра клейка. Передличинки виклеюють через 5-6 діб. У віці 11 діб личинка переходить до активного харчування у придонному горизонті. Статева зрілість настає на другому – третьому році життя.

Розмноження відбувається у травні та червні. Самці йоржів змагаються між собою за право на спарювання зі самицями та вигравають їхню увагу відображенням на своєму тілі яскравих барв або вибухових поведінкових реакцій. Яйцекладка відбувається на рослинах або інших твердих поверхнях у воді, а личинки розвиваються протягом кількох тижнів, перш ніж стають повноцінними рибками.

Йоржі є дуже популярною рибою для спортивного та рекреаційного риболовлі.

Йорж звичайний — особливості лову

У місцях, де вся риба звикла до пристойної глибини (іншої просто немає), йоржі «дружать» і з іншими видами, хоч і великих черг, є. Пояснюється це, швидше за все, слизом, що покриває тіло йоржа. Але повернемося безпосередньо до лову. Іноді здається, що «сопливому» абсолютно не має різниці, що відбувається над льодом. У тривалі хуртовини та снігопади, коли інша риба поспішає вибрати затишне містечко, щоб перечекати негоду, йорж буває надзвичайно активним.

Ловлять цю невеличку рибу звичайною вудочкою з поплавцем. Йорж невигабливий до товщіни жилки та розміру гачків. Вважає за краще триматися зграйками, при цьому його улюбленими місцями є ями і поглиблення, тінисті акваторії зі слабким перебігом, різні підводні перешкоди у вигляді мостів, коряжника або обриви берегів, де є підходяща глибина. Він веде придонний спосіб життя і пересувається буквально торкаючись дна своїм черевом. Не любить перебувати в дії прямих сонячних променів і перебирається під навіси, створені природою, у вигляді рослинності, що нависла над водою, або дерев. Звичайний йорж рідко залишає улюблені місця, а якщо й залишає їх, то тільки з метою харчування.

Якщо вдалося спіймати одного йоржа, значить, тут знаходиться зграйка йоржів і можна сміливо розраховувати на чергові клювання. Таким чином можна зловити добрий десяток йоржів. Якщо клювання припинилися, значить доведеться переходити на інше, більш уловисте місце.

Час, місце та сезон лову йоржів

Ловиться йорж протягом усього року, за винятком періоду нересту. По відкритій воді навесні, влітку і восени добре клює він у тихі теплі дні, краще рано-вранці і ввечері до сутінків. У тихі теплі дні з хмарною погодою ловиться протягом усього дня. Весною краще ловити йоржа перед нерестом, коли риба збирається у величезні зграї. Після замерзання водойми починається лов з криги.

Найкращий час для неї – по першій та по останній кризі. Взимку йорж клює протягом усього дня, у сильні морози – слабше. Ловлять йоржа літніми та зимовими вудками, на мікро блешню з додаванням черв’яка або мотиля. При лові на блешню здавна використовують як насадку око йоржа чи окуня. Вранці йорж краще бере насадку з дна, вдень та ввечері – трохи вище (3-5 см від дна). Клювання йоржа зазвичай енергійне – поплавець відразу йде під воду. Але іноді влітку і особливо на початку зими риба ледве ворушить насадку, поплавець трохи хитається, потім починає повільно йти під воду.