Лин — представник аборигенних променеперих риб роду Tinca. Ця риба помітно відрізняється від інших прісноводних видів не лише зовнішністю, а й способом життя та звичками, через що перші спроби її зловити у новачків найчастіше закінчуються невдачею. Але спроби цілеспрямованої риболовлі на лина вони не припиняють майже все життя…

Багато рибалок можуть похвалитися досягнутими успіхами в лові карася, ляща та інших представників коропового сімейства, але коли справа доходить до лина, тут виходить далеко не у всіх. Мало розповсюджена територією риба? Ні! Справа в особливості його життя.

Українські рибалки дали лину наступні прізвиська: Льоня; губатий, лінтяй, лікар. А ще існує декоративна форма цього виду — золотистий лин. Він виведений штучним шляхом, відрізняється кольором. У штучно виведеного лина він блискуче золотистий, а око не має червоної стрічки. Воно в нього темного кольору. З давен цю рибу ще кличуть як лікар, за унікальний лікувальний слиз.

Лин (лат. Tinca tinca) – це прісноводна риба родини карпових (Cyprinidae), яка поширена в річках, озерах та інших прісних водоймах північної півкулі.

Лин зазвичай мешкає на дні водойми, в багатошарових зонах, які включають глибинні області, мілководдя, та зони з рослинністю. Він може жити в різних умовах, включаючи затишні заливи, повільні річки та озера з помірними течіями. Лин активний вночі та в перші години світанку, коли він активно шукає їжу.

Лин є однією з найбільших риб серед карпових, зазвичай досягає довжини 30-40 см, хоча може бути і більшим. Його тіло має округлий профіль, з товстим і гладеньким лускатим покривом. Забарвлення тіла зазвичай зеленувате з золотистим відтінком, а черево білувате. У лина є довгі тонкі вусики, які допомагають йому знаходити їжу на дні водойми.

Лин є популярною рибою для спортивного та рекреаційного риболовлі, а також є предметом комерційного промислу. Його м’ясо дуже смачне та корисне для харчування, і використовується в різних кулінарних стравах.

Лин, його зовнішній вигляд та особливості життя

Лина не сплутаєш з іншою рибою завдяки зеленувато-бронзовому забарвленню і непропорційно маленьким вічкам з червоною райдужкою. Його тіло вкрите дрібною щільною лускою та великою кількістю слизу, що виконує захисну функцію. В основному на гачки рибалок трапляються особини масою від 200 г до кілограма, але трапляються й упіймання трофейних екземплярів вагою до 3 кг. З певного віку лин починає жити самотньо, збираючись до груп тільки в період ікро мету. Виростає до 70 сантиметрів і набирає до 7,5 кілограмів ваги.

Він прив’язаний до одного місця, у пошуках корму переміщається на невеликі відстані, причому робить це максимально потай і непомітно. Така поведінка пояснюється підвищеною обережністю та полохливістю. Будь-який шум або тінь, що рухається на березі, змушують його відмовитися від годівлі і повернутися у своє укриття, щоб перечекати небезпеку. Це обов’язково потрібно враховувати на риболовлі.

Лин мешкає на тихих ділянках річки чи озера, воліє сильно замулене дно, харчується у рясній рослинності. Може жити у водоймах із низьким вмістом кисню у воді, в яких багато інших видів не приживаються. Годується на густо зарослих мілководних ділянках, де його зазвичай і ловлять. Харчування об’єкта лову змішане. Він харчується хробаками, личинками, молюсками, молодими пагонами рослин, і навіть детритом, що становить щонайменше 50% раціону. Це пояснює, чому лин віддає перевагу мулистим ґрунтам.

Особливості лову лина

Щоб результативно ловити лина, необхідно вивчити його поведінку та харчові уподобання, дізнатися місця проживання та сезонні особливості. Наприклад, на відміну від свого звичного сусіда по водоймищі пана карася, він більш теплолюбний, довго «розгойдується» після зими, отже і починає ловитися пізніше. Залежно від кліматичних особливостей регіону та погодних умов із середини або з кінця травня, а іноді починає брати тільки у червні.

Після ікро мету цей красень із бронзовими боками не просто відновлює колишню активність, на багатьох водоймах у нього настає після нерестовий жор. Здавалося б, середина літа, спекотно навіть уночі, вода майже кипить, про який хороший кльов риби може йтися?! Виявляється, може і тішить таким клюванням саме лин.

Найчастіше линів ловлять на вудочку, а в комерційних водоймах — на донку. Але акуратно закинути приманку в невелике віконце серед густої трави можна лише за допомогою снасті з поплавцем. На фідер лина ловлять теж, але лише в тих випадках, коли немає човна, а вудкою до перспективної ділянки з берега не дістанеш.

При фідерному лові після кожного закидання доводиться довго чекати клювання, бо налякана годівницею, що впала, риба, повертається не відразу. Є й інші моменти, що підтверджують перевагу снасті з поплавцем над фідером в лові лина. Загалом вибір очевидний, якщо є можливість ловити на вудку, фідер краще залишити для іншої риболовлі.

Усі складові снасті мають бути якісними та надійними, адже лин серйозний боєць. Навіть невеликий екземпляр чинить сильний опір, щосили намагається зачепитися за стебла рослин або за корчі, і якщо у нього це виходить… У той самий час снасть має бути потужною. Для такої обережної та сильної риби важливо знайти золоту серединку між міцністю та делікатністю.

У підборі елементів снасті насамперед необхідно керуватися ймовірними розмірами риби. Наприклад, повідець діаметром 0,12 мм, навіть із найдорожчої та якісної волосіні від відомого виробника, навряд чи витримає опір кілограмового лина, тим більше при лові в траві. Для таких «монстрів» потрібно ставити більш товсту жилку діаметром від 0.2 мм, з більшим розривним навантаженням. Як варіант, можна використовувати непомітний у воді флюорокарбон і для основи й на повідець. Гачок підбирається не тільки під розмір риби, а й під наживку (насадку).

Правило наступне: чим об’ємніша приманка, тим більше гачок. Для хробака або п’явки – з довгою цівкою.

Оскільки лин навіть великий, клює дуже обережно, знадобиться чутливий поплавець, здатний фіксувати «ніжний» контакт риби з приманкою. З таким завданням успішно справляється гусяче перо та тонкі магазинні поплавці з довгою антеною. Важкі бочкоподібні вироби погано передають клювання лина, особливо на початковому етапі, через що рибалка дізнається про клювання в останній момент, коли риба вже намагається виплюнути гачок із пащі. Це негативно позначається на результаті риболовлі.

Вибір місця лову лина

Широка відкрита ділянка без рослинності, тверде піщане або кам’янисте дно, велика глибина – ось умови, які зовсім не підходять для лина. У таких місцях він може клюнути тільки випадково. До пошуку цієї риби потрібно підійти грамотно, почати з кормової бази, та зі спостереженням за водоймою. Де найбільше дрібної живності та зелені? Звичайно, у зарослій прибережній зоні з товстим шаром мулу на дні. Саме тут, у заростях очерету та хвоща, під стінами рогозу та широким листям латаття ховається лин. Скажімо чесно, не найкраще місце для риболовлі, зачепи та обриви тут гарантовані, але нічого не вдієш, бронзового красеня можна знайти тільки тут.

Досвідчені рибалки привчають линів до певної точки на водоймі протягом кількох днів і тільки після цього починають їх ловити. Підгодовування кидають вранці та ввечері, завдяки чому об’єкт лову звикає до місця і далеко від нього вже не відходить. Як принада можна використовувати теж підгодування що і для карасів.

Час та сезон лову линів

Лин полюбляє тепло. Взимку він практично не харчується, єдиний час коли він клює навесні – це перед нерестом. Восени закінчує харчуватися при перших же морозах. Типовим часом лову лина вважається ранок. Але особиста практика свідчить про те, що у другій половині дня лин також доволі активний. Головне, це щоб погода була маловітряна, та не містила катаклізмів під час риболовлі.

Лин – це прісноводна риба, яка активна переважно вночі та в ранкові години. У цей час вона шукає їжу та пересувається по дну водойми. Вдень лин зазвичай перебуває у своєму сховищі, яке може бути під піщаним дном, серед водоростей або під корінням дерев.

Активність лина також може залежати від погодних умов. У теплу погоду лин може бути більш активним вдень, особливо в місцях, де вода мілководна та нагрівається сонцем. У прохолодну погоду, особливо взимку, лин може бути менш активним, він зберігає енергію та споживає менше їжі.

Якщо ви плануєте ловити линів, то найкращий час для цього буде вранці або ввечері, коли вони найбільш активні. Важливо також враховувати час року, оскільки активність лина може залежати від сезону. Наприклад, весною та восени лин може бути більш активним, коли вода набагато прохолодніша, ніж влітку.