Секрети риболовлі

Небагато рибалок виїжджають на водойму тільки заради споглядання навколишньої природи, для переважної більшості головною метою риболовлі є улов. І у кожного рибалки є свої секрети риболовлі, ділитися якими із сторонніми людьми вони не поспішають.

На річці або озері нерідко можна побачити таку картину: місцеві успішно ловлять рибу, вивуджуючи з води одну за одною, а приїжджі із заздрістю за ними спостерігають і не можуть зрозуміти, чому в них самих не клює. При цьому вони привезли цілий арсенал найсучасніших снастей, а хлопчаки з найближчого села тримають допотопні вудилища, вирізані з ліщини.

І не просто тримають, а активно ними працюють: закидають, підсікають, знімають видобуток та знову закидають. У чому їхній секрет? У знанні водоймища, а також звичок та смакових пристрастей об’єкту лову. Тим, хто не має достатнього досвіду, варто забути про гордість і попросити допомоги у конопатих пацанів. Не хочеться виглядати в їхніх очах профаном та невміхою? Тоді уважно читаємо поради, викладені нижче.

Пошук гарного місця

Великою майстерністю в рибалці вважається вміння знаходити рибу. У цій справі важливо розуміти, які місця підходять для притулку підводних жителів. Кращий спосіб вивчити водойму в цілому або окрему його ділянку – це пройтися на човні з ехолотом. Однак цей пристрій (власне, як і плавзасіб) коштує занадто дорого, тому можна спробувати обійтися без нього. Де ж може бути об’єкт лову? Відомо, що будь-яка риба вважає за краще триматися там, де є багато природних укриттів. Насамперед це густа рослинність, корчі, дерева, що впали, рельєфне дно з різкими свалами. Мирні краєвиди ховаються тут від спеки та хижаків, а ті у свою чергу завжди крутяться поблизу, вичікуючи зручний момент для атаки. Загалом чим складніше місце лову, тим більше шансів на успіх. От такі секрети риболовлі.

Полювання за трофеями

Рибалка в нічний час досить часто приносить не тільки добрий улов, а й приємний бонус у вигляді трофейного екземпляра. Або одразу кількох. Незважаючи на те, що протягом дня рибалки щогодують рибу, після заходу сонця вона все одно вирушає на пошуки харчування. Причому в темряві вона особливо не обережна, майже впритул підходить до берега, надаючи рибалці необмежені можливості. Найперспективнішими слід вважати ночі після спекотних безвітряних днів. Гарному клюванню також сприяє повний місяць. А щоб ловити було комфортно, бажано взяти з собою якісний ліхтарик налобний.

Робоча снасть

Правильно зібрана, міцна і при цьому легка вудка перетворює процес на одне суцільне задоволення. І це теж відносять до теми “секрети риболовлі”. Відомо, що рибу лякають грубі снасті. Тому волосінь, поплавець, грузило, повідець і гачок мають бути максимально делікатними. Навіть із повідцем діаметром 0,12 мм можна витягнути кілограмову рибину, якщо не форсувати події, виважувати акуратно, використовуючи гнучкі властивості вудлища, розтяжність волосіні та фрикціон, якщо вудка оснащена котушкою. Само собою доведеться активно попрацювати руками: відпускати волосінь, якщо риба тягтиме, і підмотувати, коли вона втомиться. Якщо вдасться підняти її голову над водою та змусити ковтнути повітря, справа піде швидше.

Секрети риболовлі та нестандартні приманки

Ідеальною наживкою буде та, що повзає, літає чи росте поблизу водойми. Риба до неї давно звикла, тому заковтує, не підозрюючи каверзи. Це може бути подінка, личинка бабки, коник, невелика п’явка, шитик (личинка струмка) або навіть ягоди горобини. У похмуру погоду та при лові у сутінках краще використовувати світлі насадки, добре помітні у воді. Це збільшить кількість клювань, адже підводні жителі шукають їжу не лише за допомогою нюху, а й зору.

Деякі види іноді дивують своїми екзотичними смаками. Наприклад, рибалки стверджують, що додавання до пшеничного тіста губної помади або кількох крапель настойки валеріани в рази збільшує його уловистість. Де риба звикла до цих незвичайних ароматизаторів, залишається загадкою, але вони дійсно працюють.

На власні очі бачив, як сільський мужик насаджував на гачок черв’яка, опускав його в баночку з гасом, закидав снасть і вже за кілька хвилин витягував дебелого карася. Коли сонце піднялося високо, в інших рибалок клювання припинилося, а цей продовжував впевнено ловити. Цікаво, що саме приваблювало рибу? Гасовий запах або «божевільний» черв’як, якого горюча рідина змушувала крутитися зі швидкістю дзиги? До речі, наступного дня поряд з кожним стояла невелика ємність, до половини наповнена гасом. У результаті всі залишилися задоволені рибалкою.

Пізнати всі тонкощі лову та дізнатись серкрети риболовлі риби можна лише на особистому досвіді. Тому пробуйте, експериментуйте, дізнавайтеся про щось нове, і згодом у вас з’являться свої власні рибальські секрети.