РОЗПОВСЮДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Більш відомої риби в нашій країні просто немає. Мало не кожен мешканець України хоч раз в житті ловив карасів. Існує думка, що це найпоширеніший вид риб в наших водоймах. Але він зовсім не місцевий абориген. В Україну карась потрапив з далекого Китаю. Китайці культивували карасів ще починаючи з династії Хань (25-189 н.е.), а в їжу масово почали вживати зовсім недавно. Так, наприклад, в 1950 році його розводили всього 2000 тонн, а зараз обсяги вирощуваної культури зробили крок за 2 мільйони тонн у рік. Розводиться ця риба у великих маштабах. В Україні мешкає всюди, навіть у калюжах:)

ІХТІОЛОГІЯ

Унікальність цієї риби ще полягає в тому, що вона здатна ожити навіть після повної заморозки (це неодноразово помічали рибалки узимку). І взагалі про живучість карасів ходять легенди. Навіть повністю осушений і залишений без води на зиму ставок, не гарантує винищення племені карасів! Більш того, дуже часто рибалки ловлять карасів з обкусаними хвостами, які після такої травми примудряються чудово жити. Жодна з представлених в Україні риб не має такої волі і можливості до життя.

Фото Карась сріблястий

До речі, срібні карасі нерідко вступають у відносини з ікрою інших коропових, і що зовсім дивно – результативно. Підсумком такого спарювання є самки карася, які здатні розмножуватися без самців. Сам же нерест відбувається пропорційно протягом всього року, хоча і є яскраво виражений відрізок навесні, при досягненні температури води 18 градусів Цельсія. Самці в нерест беруть шлюбний наряд (шипи на зябрової кришці). Карасю притаманний гіногенез.

Максимальні розміри – довжина до 50 сантиметрів і вага до 3 кілограмів. Термін життя до 12 років.

ОСОБЛИВОСТІ ЛОВУ

На комерційних водоймах зловити карася особливих труднощів не становить. Він охоче ловиться на донки та вудки рибалок. На річках картина схожа. Винятки – день, в який проходить зміна погоди (різка зміна тиску, напрямку вітру, чи температури повітря) та примхливість (іноді карась просто, без потреби, “закриває рота на замок”). Також слід пам’ятати, що карась протягом дня зазвичай змінює свої смаки. Вранці може брати на одну наживку, а в обід – на іншу. Більш того, може не клювати вдень, а вночі з’їсти порожній гачок …

Фото риби Карась з гачком у роті

Карась непередбачуваний, але усім відомо наступне: це донна риба, яка годується і мешкає в придонному шарі. Карась вважає за кращі місця з тихим плином і теплою водою. Він абсолютно всеїдний, нерідко ласує і короповим великим кормом, але частіше його ловлять на хробака, опариша, манку, тісто, хліб і перловку. Останнім часом рибалки пристосувалися до лову карася на пінопластові кульки. Активно відгукується на принаду.

Навесні карась починає годуватися в заростях берегової рослинності на глибинах до 1 метра, влітку клює і біля берега, і з глибини. Восени при зниженні температури – припиняє харчуватися, місцями заривається в мул. Карась настільки непередбачуваний, що на деяких водоймах взагалі не клює взимку!

СЕЗОН ЛОВЛІ І ЧАС ЖОРА

Весна, літо і початок осені – найсприятливіший час для лову карасів. Клювання можливе як вдень, так і вночі, але найкраще він ловиться у сутінках.

Фото риба Карась на гачку

ІДЕАЛЬНІ УМОВИ ЛОВУ

Ранній літній ранок, або пізній вечір. Найвища активність спостерігається на межі зміни дня і ночі.

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА

Тіло цієї риби високе, округле, стисле з боків і щільно покрите лускою. У роті є один ряд глоткових зубів. Забарвлення сріблястого карася дуже залежне від навколишнього середовища. Може бути як світло-срібним, так і темно-сріблястим або золотистим. У класичного дніпровського карася плавники білі, але часто зустрічаються карасі зі світло-помаранчевими плавниками, або з майже чорними.

ГАСТРОНОМІЯ

Гастрономічні показники на висоті. Смажений карась – класичне українське блюдо, нерідко він з`являється на кухонному столі. Так само його відварюють та іноді в’ялять. Єдиний мінус недообробленної тушки – багато дрібних кісток у великих особин, але з цим боротися можна легко – з допомогою надрізів поперек ножем.

СВІТОВІ РЕКОРДИ

Найбільший срібрястий карась був спійманий в 1992 році Стецевич П. І. на Лошанскому Водосховищі, в Білорусі. Важив він 2 кілограми 750 грамів.