Окунь звичайний (річковий) — хижа риба, вперше описана іхтіологами далекого 1730 року. Цікаво, що вперше у письмових документах зустрічається у 1704 році. За однією з версій, назва окунь пішла зі старослов’янського слова око. Він є аборигеном українських водойм. У ставкових та комерційних господарствах, окунь річковий використовується як регулятор чисельності популяції риб. Поширений по всій території України і є улюбленим об’єктом лову у спінінгістів.
Тіло окуня ніби стиснуте з боків і вкрите дрібною лускою. Має темно-зелене забарвлення, з майже чорними вертикальними смужками. У нього два спинні плавці, один з яких озброєний гострими колючками. Голова – велика, зяброві кришки – оснащені шипами. У роті окуня знаходяться щетиноподібні зуби. Так само, у річкового окуня непропорційно великі очі, які допомагають йому у пошуках видобутку. Найчастіше, в побуті рибалок зустрічаються такі прізвиська цієї риби: смугастий, матрос та горбач.
Зовнішній вигляд та особливості життя окунів
Це представник хижих, зграйних риб. Харчується цілий рік. Молоді окуні — тримаються зграями, що налічують до 100 особин, великі — сусідять не більше ніж із десятьма рибами. Завдяки своєму забарвленню вони відмінно маскуються, що додає перевагу при нападі із засідки на дрібну рибу, що пропливає поруч із ними. Це сутінково-денний хижак, вночі харчується тільки у виняткових випадках. Йому притаманний канібалізм, хоча воліє він мальків будь-яких видів. Виростає довжиною до п’ятдесяти сантиметрів та вагою до двох кілограмів. Максимальна тривалість життя – 23 роки.
Має високі кулінарні показники за будь-якого виду гастрономічної обробки. Єдиний мінус окунів – Це обробка тушки. Луска тримається настільки міцно, що багато хто знімає її разом зі шкірою.
Розмножується окунь звичайний один раз на рік. Весною. Для початку процесу вода повинна прогрітися до температури 7-8 градусів Цельсія. Цікаво, що місце нересту вибирають самці, заздалегідь уважно його дослідивши.
Максимальна довжина, см – близько 50
Максимальна вага, кг – понад 5
Тривалість життя, років – 23
Світовий рекорд – 5,91 кг (Велика Британія)
Нерест при, t – вище 7 градусів за Цельсієм
Популярні наживки та приманки для лову окуня звичайного:
тваринні – живець, черв’як, опариш, мотиль, молода п’явка;
штучні – блешня, воблери, силіконові принади;
Обмежень за мінімальним розміром та використанням як живець — немає.
Особливості лову окуня
Рибалка на окуня – захоплення для азартних та терплячих рибалок. При його лові слід враховувати: веде він сутінково-денний спосіб життя і вночі практично не активний. Також, врахуйте, стоянки окуня потрібно шукати. Причому місця своєї годівлі він рідко залишає і веде досить осілий спосіб життя. У товщі води ця риба вибирає область дії термокліну.
Найбільш видобувний лов окуня на спінінг та на живця. Спінінгісти, зараз найчастіше використовують їстівні штучні приманки, змонтовані з так званих мікроджигових компонентів (джиг-головки та офсетні гачки). Також популярністю користуються блешня типу “вертушка” і невеликі воблери (до 7 см завдовжки).
На вудку, окуня звичайного ловлять переважно на живця. В якості наживки окунь віддає перевагу мальку розміром 3-7 см. Крім цього, цю рибу можна зловити на широкий асортимент тварин насадок: мотиль, хробак, опариш і молода п’явка.
Час, місце та сезон лову окуня
У водоймищі окунь тримається біля зрізу рослинності. Любить полювати на підводних свалах, пляжах, поблизу природних перешкод та укриттів. Він уникає глибоких місць із сильною течією. На великих водосховищах окунь збирається в зграї, яким властиве колективне полювання. Рибалки називають таке явище “котлом”. Це дуже яскараве та жотстке явище.
У темний час доби не слід розраховувати на успішний лов окуня. Це хижак, що живиться за світлом, практично будь-якої пори року. Є кілька пікових відрізків, що активізують його клювання (кінець травня, коли тільки починає ставати крига) і зовсім невеликий період після нересту, коли окунь не активний.
