Риби України — пічкур

Пічкур звичайний Gobio gobio

Родина: коропові

Пічкур звичайний(або як його ще називають піскар) – невелика рибка, що мешкає практично у всіх водоймах України. Це місцевий вид. З пічкурем, багато мешканців України знайомі з раннього дитинства. Адже він є героєм дитячого контенту. “Піскар Іванович”, “Премудрий піскар”, “З причалу рибалив Апостол Андрій…” як бачите, присутній він і в мультфільмах, і в казках, і в піснях. Це дуже примхлива риба, яка добре розмножується лише у “чистих” водоймах. Тому, останнім часом його зустріти у водоймах України досить складно.

Риби України — піскар звичайний

Зовнішній вигляд та особливості життя пічкурів

Вперше, пічкура звичайного описали у 1758 році. Тоді його зарахували до об’єктів харчування хижих риб. Як не дивно, у цьому статусі він мешкає й досі. Це рибка, донного типу, що має гарне плямисте забарвлення, веретеноподібне тіло, подовжене головою з нижнім ротом і з жовтуватими очима. У кутку пасті, піскар має дві пари вусів. У районі черевця тіло злегка потовщене, луска дрібна та вона легко знімається. У воді рибка зображує трикутну форму, за рахунок широко розставлених у бік грудних плавців. Найчастіше цю рибу кличуть як явдошка, бубир та Маринка.

Пічкур звичайний веде донний спосіб життя. У водоймах, таких як великі річки та водосховища, він збирається у величезні зграї. Вважає за краще, триматися піщаних або кам’янистих ділянок. На жаль, точних даних про час життя цієї риби немає. У мережі зустрічається інформація про 5-8 років життєвого циклу піскарів. У природі харчується дафніями, циклопами та іншими дрібними живими організмами.

Із цікавих фактів: існує чимало легенд про гастрономічні переваги цього виду. “Вуха з пескарів” – знаменитий відвар, який використовується в народній медицині для лікування лихоманки та захворювань травної системи. “Пічкур у прованському маслі” – делікатес французької кухні. “Триденна таранька” – піскар в’ялений, на приготування якого потрібно мінімум часу. І так далі. Ця невелика, непоказна рибка заслужила відносно багато кулінарної уваги. М’ясо у звичайного пічкура білого кольору, солодкувате на смак.

Риби України — пічкур

Статевої зрілості, піскар досягає вже на 2-3 рік. При цьому розмір статевозрілих особин — від 8 сантиметрів. Розмножується ця рибка, як і більшість коропових, навесні. Процес розмноження триває два місяці. Головна умова початку процесу – температура води. Вона повинна бути вищою за 7 градусів Цельсія.

Максимальна довжина, см – 22
Максимальна вага, кг – 0,03
Тривалість життя, років – 5
Світовий рекорд –
Нерест при, t – вище 7 градусів Цельсія

Популярні наживки для лову піскаря:

рослинні – хліб, манка, тісто, мастирка;
тваринні – черв’як, опариш, мотиль, молода п’явка;

Вилучати з водойми можна рибу будь-якого розміру. Піскарів можна використовувати також для лову на живця!

Розповсюдження 70%
Харчова цінність 80%
Спротив 50%
Риби України — пічкур звичайний

Особливості лову пічкура

Нічого складного, для добування цієї риби, винаходити не треба. Для лову вам знадобиться найпростіша вудка, з невеликим гачком (12-14 номери) та поплавцем вантажопідйомністю до 3-х грамів. Піскар звичайний, не полохливий, наживку бере впевнено. У дитинстві ми часто ловили пічкурів на пляжі. Причому спостерігалася активність цієї риби, якщо “помутити” воду. Це чудовий об’єкт лову для дітей. Пічкур звичайний охоче клює на практично всі рослинні та тваринні насадки, які здатні влізти до його рота.

Час, місце та сезон лову пічкура

Плануючи риболовлю на пічкурів, слід враховувати: найкраща пора року для їхнього лову, це проміжок з кінця весни, до початку осені. Жор спостерігається перед початком нересту та через два тижні після нього. Пошуки цієї рибки напевно приведуть вас на такі ділянки водойм та річок як: пляжі, помости, мости, греблі, черепашкові мілини, перекати, кам’янисті гряди. Шукати його потрібно на невеликій глибині, до 2-х метрів, з невеликою течією. Ідеальні умови для лову – теплий весняний, літній або рано-осінній день, з легким південним вітерцем. По холодній воді ловиться тільки в озерах та ставках. Найкращий час для лову взимку — відлига у лютому чи березні.