Цей запис трошки повернув у цивільне життя. Як чисте повітря після довгого сидіння десь у підвалі. Як промінь світла у темну добу. Бо як би не було важко, а життя ніхто не скасовував. І воно продовжує вірувати, просто так, як би окремо від нас. І це так “болить”… А нема коли! До речі, до появи цього допису дотичні добрі люди, віддячити яким можна, наприклад, якщо купить катушку для риболовлі, саме на запропонованому ресурсі.
Отже, коли болить, треба лікувати. Тому, спробую розповісти вам про свої “пігулки”, які інколи справді “лікують”! І для їх придбання не потрібен рецепт і навіть лікарі не потрібні, і при тому – це не плацебо і навіть не гомеопатія) Про що я? Про риболовлю, ясна річ! А ви про що подумали? Про хобі, яке нас і зібрало на цих скрижалях.
Відверто, зараз просто немає часу на улюблену справу мільйонів, все займає війна, а лікує мене зазвичай або пиво, або риболовля. Пиво вже не лікує, та й не сумісне воно зараз з ритмом життя, тому як справжній риболов тягаю із собою завжди тревел спініг, котушку та набір для джигу. Так, на всяк випадок. А раптом буде можливість закинути, перевірити удачу, “підлікуватися”? І ви знаєте, випадки трапляються…
В рюкзаку це все займає зовсім трошки місця, умовно кажучи, завжди жертвую десь пляшку води по корисному об’єму. Ось так це виглядає на початку зборів.
Але ця невеличка жертва надає неймовірні можливості. Завжди, де б я не був, зі мною цей чудовий набір. Інколи я його перероблюю на донку, коли хочу поганяти мирну, а нещодавно до спінінга додалася і тревел вудочка. І тепер зі мною інколи “лікуються” колеги) Доведено, що мої “ліки” підходять навіть тим, хто вудку у руках тримав останній раз декілька десятків років тому!
Тим часом вступ трошки затягнувся, а я навіть до початку ще не дійшов. Мабуть, прискорюся, бо буде дуже багато букв. Так от, в черговий раз посміхнулася удача “полікуватися” – намітився корпоратив на березі річки… Тим паче я вже там був і більш-менш розумію які будуть умови. Але то не точно…
Поки усі займали місце за столом, я був у пошуку місця для риболовлі, поки вони організовували першу чарку, я вже купав хробака…
До речі вам ще раз, як справжній рибалка, забув снасточку з поплавками, якими я хвастався перед друзями напередодні. Просто не поклав на місце) І це прям так на мене схоже… Але для улюбленого джигу все було, тому поклав вудку та взяв у руки новенький Flagman Plex mobile. Встановив на нього Daiwa Laguna LT1000, зі шнурочком YKG та Keitech Swing Impact. Вбивча, як на мене конфігурація!
Так сталося, те що я змонтував, пройшло буквально практичний контроль з боку колег по справі. Відразу забрали спінінг. Вони по черзі купали Keitech Swing Impact в кольорі Green Pumpkin, але впіймати нічого не зуміли. А я, навіть впіймав себе на думці, що мені чомусь подобається спостерігати за тим як хтось мучає мій спінінг. Навіть почав ставки робити на те, хто перший впіймає “мертвий зачеп”) Минулося…
Як тільки покликали за стіл, хлопці спінінг кинули та побігли займати місця. А я вирішив ще пару разів закинути, там де до того гарцювали колеги-рибалки.
І що б ви подумали? Перше закидання і клювання, прям під ногами! Мабуть, риба вже задовбалася ганятися за Keitech Swing Impact) Клюнув окунь на величезній паузі! Тобто, першу чарку я випив за перемогу та під впливом адреналіну. Ну а окунь миттєво став зіркою Instagram’у!
Не знаю, що на мене справді подіяло, але трошки посидів за столом – скучило, тому я повернувся до риболовлі. Пішов на невеличкий пірс і почав з нього обловлювати Дніпро в межах фізичної можливості моєї снасточки. Течія у цьому році дуже сильна. Поперек та проти течії ловити неможливо. Снасть легка, до 10 грамів. Але проти течії можна ловити навіть на 7. Саме така вага й використовувалася.
Знову довго не прийшлося купати Keitech Swing Impact, на цей раз, клюнуло на “підкиданні”. Недовга боротьба та сход. Джига повертається з ледь не втраченою наживкою, мабуть, риба вчепилася за самий хвіст. Поправляю, а знайомі відчуття вже наповнюють систему кровообігу. Навіть в ногах відчувається тремтіння…
Тим часом закидую, і як тільки джига дістає дна, смикаю, та роблю два оберти. Але, щось пішло не так… Якось невдало виходить перший оберт, а другий так і зовсім мотає навіть коли я зупиняю ручку. Тільки тоді до мене доходить, що то працює фрикціон))) Майже не відчув клювання, так легкий тук і все. Як тільки почав мотати риба показала свою силу…
Daiwa Laguna LT1000 – це така мініатюрна котушка, яка ще мною майже не була випробувана, а от за шнурок я був впевнений. Спінінг перетворився на параболу, задзвонив шнур, заспівав фрикціон котушки. Ну давай, не зрадь. Навіть не думай! Десь пару хвилин я підтягував рибу до пірса, і вже міркував яким чином дістати її із води. До води більше метра…
І поки ви уявляєте собі світлину, на якій зафіксовано фіаско, трохи забігаючі вперед, доповім: фрикціон у такої Daiwa з дуже точними налаштуванням. Механізм агінь! Витримав! Тому дуже раджу цю міні-м’ясорубку.
Саме під час цих розміркувань на поверхню сплив окунь і я зрозумів, що підняти його на шнурі не зможу. Прийшлося кликати на допомогу))) Але розмір риби того вартував. Чудовий окунь! Чудові емоції!!! І чудовий стаціонар для реабілітації вже виснажених організмів. Неймовірних сил додав процес повернення риби у рідну стихію та відзнака моїх рибальських навичок серед колег!
І знаєте що, це все надає сил! Сил, які я обов’язково раціонально! використаю у процесі допомоги Силам Оборони України! Так що друзі, тримаємо стрій, не зважаючі ні на що! А якщо вас поглинає депресія та понурі відчуття – згадайте про мій метод. Тобто, треба повернутися до початку розповіді. Лікує – перевірено!
Народився я майже в очеретах, на березі Волги, в районі під назвою Світлий Яр. З молоком матері, ввібрав у себе любов до риб та їх лову. У 5 років я вперше взяв у руки вудку. Досі за неї тримаюся...
