Покрокова інструкція оснащення махової вудки

Нарешті прийшла зима, та з’явився час оглянути “літні” снасті. Так, у кожної людини є своє хобі: хтось любить в’язати, хтось їздити зимою на риболовлю або полювання, хтось енергійно працює взимку, а деякі все своє захоплення спрямовують на покращення моторики рук. Колупаються у своїх снастях. Так само і я передивляюсь, ремонтую та готую снасті до наступного сезону лову. Може комусь із рибалок стане в нагоді покрокова інструкція оснащення махової вудки. Отже, з чого почати?

Найголовніший предмет, який треба підготувати – вудка. Адже навесні ця снасть пропонує свою кандидатуру на місце номер один. Вудилища можуть бути складним бамбуковим, що мають три коліна, можуть бути телескопічними маховими, болонськими або матчевими. Про останні типи мова буде пізніше, у цьому пості будемо збирати махову вудку з глухою оснасткою.

Першою справою буде перевірка місця кріплення волосіні. Петелька для волосіні може розташовуватись на кінчику і вона може бути у вигляді спеціального конектору. Треба перевірити надійність кріплення. У разі виявлення пошкоджень петельки або руху конектора на кінчику, кріплення ремонтують або переклеюють.

Далі — оснащення відочки. Спочатку вибираємо основну волосінь. В наявності для вудки з поплавцем є спеціальні волосіні. Виділю два типу, які сам використовую: флюроокарбонові та що тонуть. Діаметр основної жилки можна використовувати від 0,18 до 0,3 мм, чим вище цифра, тим міцність снасті більше. Але товста жилка потребує міцної вудки. Як що у вас звичайна карбонова “махалка”, то оптимальний вибір — 0,2 мм. Бажано, щоб волосінь була з флюроокарбону, та мала гарні тонучі властивості.

Довжину жилки при “глухому” монтажу підбирають по довжині вудлища. На ній робимо петлю та закріплюємо її на кінчику. Розмотуємо котушку до закінчення комля. Після всіх маніпуляцій відрізаємо потрібний шматок. Ідеально, коли волосінь з повідцем перевищують довжину вудлища на 20-30 см. Тут треба пам’ятати, що довгу волосінь(більше вудлища 70+ см)буде складно закинути у воду, а з короткою ще більше проблем. Отже, як бачите, спорядити волосінню махову телескопічну вудку можна швидко і просто.

Далі надягаємо на неї ваш улюблений поплавець, кембрик або поплавочний конектор. Це залежить від способу кріплення поплавка до волосіні. Важливою характеристикою його є вантажопідйомність і тут справа така: чим легший поплавець, тим важче його буде закидати. Наприклад, поплавець з грузом 1 грам використовувати у вітряну погоду можна тільки там де затишок. І то, мороки з ним буде…

У тих же умовах, поплавець на 3 грами можна буде використовувати і на вітру. Та і синергія риболовлі у вас буде на куди вищому рівні. Річ у тому, що звичайне карбонове вудлище(ціною 15-40$) має робочий тест від п’яти грамів. І це у кращому випадку! Тому робимо вірні висновки. На 5-ти метрову махову вудочку я вже давно не ставлю поплавець вантажнопідйомністтю менш як два грами. От така школа життя…

Покрокова інструкція оснащення махової вудки та її наступний крок — підбираємо грузило. Найкраще підійде одне основне грузило, що пропускає через себе волосінь, та 2-3 стопорних розрізаних дробинок. Для гальмування та для підпаску. Вагу розподіляємо так: основне грузило 50-60% ваги, стопорне – 20%, підпасок — залишок ваги.

Так на основній волосіні з’являється крім поплавця, основне грузило, після встановлення якого прив’язуємо повідець. Для якого використовують волосінь меншого за основний діаметр. У моєму випадку, навесні може трапитись добрячий карась, тому діаметр який я використовую — 0,15. Тонша волосінь не витримує, а товща — призводить до значно меншого числу клювань. Отже, до основної жилки діаметром 0,2 мм прив’язуємо повідець з 0,15. Довжина? Не менше 20 сантиметрів.

Наступний крок — гачок. Його розмір підбирається під вид риби, але пам’ятайте, що маленький гачок велика риба проковтне, а от не кожний великий гачок поміститься у пащі маленької риби. Навесні, дуже рідко потрібно гачки більші за 10 номер, в ходу зазвичай розмір 12-14 по міжнародній класифікації.

Після прив’язування гачка, обережно обрізаємо непотрібні залишки жилки, та встановлюємо грузила, що залишились. А саме до вузла(де зв’язаний повідець з основою) встановлюємо стопорний груз, а після вузла встановлюємо грузила підпасочні. Прикріплювати розрізані дробинки треба так, щоб не пошкодити жилку. Саме тому треба використовувати спеціальний м’який рибальський свинець, замість звичайного.

З приготуванням вудки закінчено, залишилось перевірити огрузку поплавця. Для цього можна використовувати 5-ти літрову пляшку, або іншу ємність що дозволить повністю занурити поплавець. Якщо вам пощастить… Що значить якщо? Вам стовідсотково пощастить та поплавець прийме те саме положення с першої спроби!

Як тут кажуть: на словах все просто, інша справа діло. Отже, бажаю вам приємних миттєвостей за улюбленими справами та сподіваюсь, що ця покрокова інструкція збору махової вудки стане вам в нагоді. А щодо клопоту — та нехай то буде самий неприємний клопіт у вашому житті!